Лоік Максим Леонідович
(02.09.1985 – 01.09.2025)
Максим народився 2 вересня 1985 року у місті Кривий Ріг, дитинство провів у селі Василівка Онуфріївського району. Змалку був працьовитим, добрим і життєрадісним, мав багато друзів, любив техніку та допомагав батькові. Закінчив Василівську школу, добре грав у шахи, здобував перемоги у шкільних змаганнях.
У дорослому житті став прикладом любові до родини та відповідальності. Одружився та став батьком двох донечок.
За професією Максим – матрос риболовецького флоту. Закінчивши Керченське морське вище професійне училище кілька років працював на іспанському риболовецькому судні-рефрижераторі «Габу» біля берегів Африки. Море стало для нього новим світом, який він полюбив усім серцем. Згодом йому пропонували продовжити кар’єру, але після народження другої доньки залишив роботу на морі, аби бути поруч із сім’єю.
Повернувшись на сушу, працював у Польщі, Німеччині, Швейцарії. З 2016 року він трудився на різних підприємствах у селищі Онуфріївка, завжди залишаючись відповідальним і сумлінним працівником.
У жовтні 24 лютого 2022 року Максима мобілізували, він пройшов навчання та вирушив на фронт. Під час бойових дій отримав контузію, але, ризикуючи власним життям, врятував двох тяжко поранених побратимів, винісши їх із замінованого поля. Після лікування наш земляк не залишив службу, пройшов курси операторів дронів, які закінчив із відзнакою, і став одним із найкращих спеціалістів.
Направлений на Херсонський напрямок, де служив оператором БПЛА відділення управління командира мінометної батареї батальйону берегової військової частини А7382. Поєднавши любов до моря з високим професіоналізмом та військовим обов’язком, він продовжив захищати Україну.
Максим завжди говорив: «Ми нікому не віддамо наші землі. Нехай москалі про це навіть не мріють». Ці слова відображали його непохитну відданість Україні, готовність боронити її до останнього подиху.
1 вересня 2025 року, у селі Тягинка Херсонської області, виконуючи бойове завдання, Максим Лоік загинув разом із своїми побратимами. До 40-річчя йому не вистачило лише одного дня. Тепер йому назавжди – 39…
