Ваучер на мрію: історія вчителя, який став бджолярем
Інколи мрія настільки сильна, що пройшовши непростий шлях, набувши поваги, знань і досвіду, ти все одно повертаєшся до неї – тієї, яка народилась ще в дитинстві. Саме так сталося з Петром Анатолійовичем Ващеня – чоловіком для якого віра у мрію стала компасом у житті.
Після закінчення Кіровоградського державного педагогічного університету імені В. Винниченка за спеціальністю «Історія» розпочав працювати за здобутим фахом. У 2014-му прийшов час захищати Батьківщину. Він не вагався і долучився до лав Збройних Сил України.
Військову службу гідно ніс на Донеччині. Під час артилерійського обстрілу отримав поранення, що змінило життя – інвалідність та новий шлях у цивільному світі.
Але навіть це не зламало його дух.
Повернувшись додому, після лікування та реабілітації Петро Анатолійович знову став вчителювати. Спершу викладав історію в Тернівському ліцеї, згодом – навчальний предмет «Захист України» в Компаніївському ліцеї. Його уроки – це не просто підручники. Це досвід людини, яка не з теорії, а з життя знає, як важливо розуміти минуле, бути готовим захистити своє майбутнє та надати невідкладну домедичну допомогу.
Навіть передаючи знання, виховуючи молоде покоління, він не полишав мрії, що зародилася ще у шкільні роки – мати власну пасіку. Бджільництво завжди мало для нього особливий магнетизм. У цих маленьких, працьовитих створіннях він бачив гармонію природи, мудрість порядку і спокій, якого так бракує у щоденному вирі життя. Серед бджіл і аромату меду він знаходив натхнення, тишу для думок і відчуття справжньої єдності з землею.
Шанс професійно реалізувати себе у сфері бджільництва з’явився завдяки програмі ваучерів на навчання, що дозволяє безкоштовно опанувати нову професію або підвищити кваліфікацію.
«Дізнавшись про можливість отримати ваучер, я зрозумів – це саме той шанс, на який чекав. У квітні звернувся до Компаніївсько-Бобринецького управління Кропивницької філії обласного центру зайнятості, а вже в травні став слухачем курсу за професією "бджоляр" у Гадяцькому аграрному училищі Полтавщини. І тепер – на шляху до втілення давньої мрії», – ділиться Петро Анатолійович.
З часом мрія набула масштабності. Петро Анатолійович починав з 7 вуликів, зараз має вже 25. І зупинятися на цьому не планує.
«Пасіка – це не просто справа. Це стан душі. Бджоли заспокоюють нервову систему, сприяють релаксації та покращенню психоемоційного стану», – говорить чоловік.
Петро Ващеня – приклад мужності, стійкості та доброти. Його історія нагадує, що віра в себе та підтримка – це все, що потрібно, аби мрія стала справою життя. А служба зайнятості – той партнер, який завжди поруч.
