Сірий Михайло Володимирович
( 09.06.1992- 25.01. 2025)
Михайло Сірий народився, 9 червня 1992 року, у в місті Жовті Води, там він пішов до першого класу місцевої школи. Михайло разом з старшим братом Сергієм, у родині зростали в любові, допомагали один одному, росли батькам надійною опорою і підтримкою.
У 2001 році родина Михайла переїздить жити до нашої громади в село Млинок, де малий Михайло йде навчатися до другого класу місцевої школи, яку закінчив у 2009 році. Зі слів класного керівника у школі Михайло був світлою та доброю дитиною, дружелюбним та спокійним, завжди готовим прийти на допомогу, як своїм однокласникам, так і вчителям. Дуже любив предмет - історію, брав участь в місцевих та обласних олімпіадах з даного напрямку, та займав призові місця. Після закінчення школи юнак мріяв стати вчителем історії, але на історичний факультет не поступив, пішов навчатися на факультет української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій до Центральноукраїнського державного університету ім. Володимира Винниченка в місті Кропивницький, де здобув спеціальність філологія. Після закінчення університету, деякий час, працював вчителем української мови та української літератури в Успенській школі. Але за своїм фахом юнак довго не пропрацював, після звільнення зі школи, Михайло прийняв рішення проходити строкову військову службу, де потрапляє до підрозділу військ зв’язку у Миколаївську область. Повернувшись додому після служби Михайло працює в різних сферах: деякий час за кордоном, далі охоронцем в службі охорони-Явір та на Крюківському вагонобудівельному заводі. У 2018 році одружився, в молодій сім’ї народилося дві доньки.
З 30 серпня 2023 року, Михайло був призваний на службу в Збройні Сили України, де спочатку проходить навчання в місті Полтава, в підрозділі зв’язку, а після навчання був направлений на Донеччину для подальшого виконання бойових завдань. Михайло був дуже надійним побратимом, відповідально, віддано, не перекладаючи обов’язки із себе на когось іншого, ніс службу і щиро вірив у перемогу України. Також під час проходження служби Михайло зустрів свою майбутню дружину Дар’ю, також військову, у квітні 2024 року вони одружилися.. З 11 січня 2025 року Михайло знаходився у щорічній основній відпустці, але на жаль 25 січня 2025 року, серце солдата Сірого Михайла Володимировича оператора - радіотелефоніста відділення командно-штабних машин радіовзводу роти зв’язку командного пункту польового вузла зв’язку зупинилося назавжди. Вічна пам’ять та доземний уклін Михайлу…
Слава Україні та її Героям!
