Гришанов Віталій Олександрович
(13.08.1979 – 01.06.2024)
Народився 13 серпня 1979 року, в селищі Павлиш, тут навчався у місцевій школі. Після закінчення 9 класу, в 1994 році вступає до профтехучилища, де здобуває професію тракториста. Трудова діяльність Віталія Олександровича не була пов’язана з його професією, спочатку працював помічником коваля в колгоспі в місті Кременчук, далі на шкіряному заводі. Він дуже шанобливо ставився до своєї мами, Світлани Михайлівни, котрій ще змалечку допомагав та підтримував у всьому. У мирному ритмі життя Віталій працював та як всі мав свої плани на майбутнє.
Після вторгнення росії на українську землю, Віталій Олександрович приймає добровільне рішення стати на захист рідної країни, хоча за станом здоров’я мав право не брати зброю до рук. Але вбивства невинних дітей, нелюдські знущання над беззахисними і руйнування всього, що стояло наперекір чоботу агресора, захисник не міг спокійно сприймати, тому приєднується до лав Збройних сил України та добросовісно, самовіддано служить своїй країні. Хоробро виконує бойові задання стає надійною опорою для своїх побратимів, за позивним “Професор”. Під час служби проходив навчання в Швеції, де здобувши додаткові знання та отримавши новий досвід, повертається на свої бойові позиції, та стає заступником командира бойової машини, продовжуючи стійко протистояти загарбнику, виконуючи всі поставленні завдання з метою захисту незалежності та державного суверенітету України.
01 червня 2024 року, під час виконання чергового бойового задання, у районі населеного пункту Лиман, Донецької області, заступник командира бойової машини - навідник-оператор механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, солдат військової частини А 4689 Гришанов Віталій Олександрович, загинув унаслідок артилерійського обстрілу.
Світла та вічна пам’ять Герою…
