Крисюк Максим Анатолійович
(26.02.1980 – 26.09.2022)
Народився 26-го лютого 1980 року в селищі Павлиш, тут він зростав і навчався в середній школі імені В.О. Сухомлинського.
Максим був звичайним хлопцем: з одного боку — відчайдушним і хуліганистим, з іншого — патріотично свідомим та рішучим у своїх переконаннях.
Професійну освіту Максим здобув у Полтавському економічному університеті. Отримав диплом інженера-технолога харчової промисловості. Але за фахом не працював, шукав своє покликання в житті.
Коли в Україні розпочалась війна на Донбасі, чоловік вирішив піти в ЗСУ і стати на захист держави. 2015-2016 роки стали періодом його військового загартування у зоні проведення АТО/ООС.
Повернувшись до мирного життя, працював на різних роботах (філія ТОВ “Верес”, комбікормовий завод).
Та коли у рідну країну землю почалось повномасштабне вторгнення, Максим знову став у військовий стрій на її захист.
Він був призваний на фронт 14 березня.
Спочатку мав охороняти продовольчі склади на Одещині. Та він рвався на передову, казав мамі: “Я — бойова одиниця, я маю досвід воювати, тому повинен бути там, де стріляють”.
Під час коротких телефонних розмов завжди заспокоював рідних: “У нас все нормально, зі мною нічого поганого не може трапитись”.
Та останній тиждень життя був тривожним і він не втримався, зізнався: “Дуже хочеться додому, побачити, обійняти всіх”. Сім’я очікувала його у відпустку, бо вже провоював півроку. Але замість цього на них чекала гірка звістка про смерть Максима.
Загинув 26 вересня 2022 р. в селі Червоне Вітовського району Миколаївської області.
Світла та вічна пам’ять Герою…
