Клименко Микола Леонідович
(28.02.1964 – 14.03.2024)
Народився 28 лютого 1964 року в селі Деріївка. У звичайній сільській родині проходило його дитинство та юність. В 1981 році закінчив 10 класів Деріївської загальноосвітньої школи. Потім вступив до училища в місті Комсомольськ, де здобув спеціальність слюсаря-монтажника. Закінчивши навчання був призваний до лав армії. Проходить службу в танкових військах з 1983 по 1985 рік в Німеччині, на посаді механіка-водія.
Повернувшись додому після служби працював водієм на кар’єрі в Деріївці, далі трудову діяльність продовжує у місцевому колгоспі. Після розформування колгоспу, протягом певного часу Миколі Леонідовичу довелося опановувати фах будівельника. Невдовзі знову працює за своєю спеціальністю – слюсарем на меблевій фабриці. Завжди відповідальний та працьовитий, ніколи не боявся складної чи важкої роботи, працював чесно та добросовісно.
У 1986 році Микола Леонідович одружився. З своєю дружиною Тетяною Миколаївною створили міцну та люблячу родину, в які народилося двоє дітей син Сергій та донька Юлія. Він був надійною опорою для своєї сім’ї, на нього завжди можна було покластися, звернутися за допомогою, отримати підтримку та пораду. Найкращим батьком для дітей, люблячим дідусем для онучок Марії та Софії.
Але на заваді розміреного та спокійного життя Миколи Леонідовича, стало повномасштабне вторгнення росії на територію рідної України. Плани і сподівання довелося на невизначений час полишити, заради головного прагнення – захистити країну, рідних та близьких. Із першого дня широкомасштабного вторгнення Микола Клименко перебував у роті охорони. 16 лютого 2023 року був переведений до 41 окремої механізованої бригади, де й проходив службу, але невдовзі з’ясувалося, що тяжка хвороба поставила під загрозу як його боєздатність, так і саму можливість жити. 2 вересня 2023 року був комісований за станом здоров'я та повернувся до рідного дому. Попри все продовжує боротьбу з тяжкою хворобою. Але на жаль, 14 березня 2024 року зупинилося серце нашого мужнього захисника, який був чуйною, щирою, людиною з добрим серцем, надійним побратимом, товаришем та справжнім патріотом України.
Вічна пам’ять Герою! Слава Україні!
