Лисенко Олег Олексійович
(25.10.1975 – 24.01.2023)
Народився 25 жовтня 1975 року в селі Олександрівка Кіровоградської області. Проте життєва доля родини змінилася і він разом із мамою Галиною Миколаївною у 1980 році переїхати в село Деріївка. Невдовзі Олег стає учнем 1 класу Деріївської школи, де здобуває базову середню освіту. Закінчивши 9 класів, проходить курси за фахом тракториста в профтехучилищі. З цією професією і був пов’язаний увесь його подальший трудовий шлях.
Усі, хто товаришував та співпрацював із Олегом Лисенком, знали його привітним, ввічливим, скромним та добросовісним другом і колегою, котрому судилося б зробити на своєму життєвому шляху ще чимало важливих речей.
Проте широкомасштабна агресія ворога змінила майбутнє захисника так само, як зруйнувала перспективи багатьох мільйонів українців.
Олегу Лисенку довелося взяти до рук зброю, аби дати відсіч ворогу, повернути рідним та близьким право вільно та спокійно розвивати державу.
Воїн мужньо і самовіддано виконував службові обов’язки, проте, 24 січня 2023 року, зв’язок із ним обірвався. Далі – безлічі ночей хвилювань та тривоги для рідні і друзів. Та все ж, разом із цим, в їх душах жевріли сподівання на те, що його вдасться розшукати серед живих.
30 травня 2024 року, з'ясувалося, що під час бойового зіткнення з ворогом поблизу населеного пункту Бахмут, Донецької області, гранатометник 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти, солдат військової частини А 4395 Лисенко Олег Олексійович, загинув 24 січня 2023 року.
Слава Україні та її Героям!
