Титар Василь Павлович
(02.09.1997 – 08.10.2022)
Народився 02 вересня 1997 року в селі Млинок Онуфріївського району Кіровоградської області. Тут проходило його дитинство та юність. У 2004 році пішов до першого класу Млинківської середньої школи, де здобув повну середню освіту, закінчивши 11 класів. Далі юнак йде працювати. Свою трудову діяльність розпочав працюючи охоронцем в охоронній компанії “Явір” на Кременчуцькому сталеливарному заводі. Згодом працює в приватному підприємстві «Королівський смак» у селищі Власівка. Василь з самого малечку в усьому допомагав своїм батькам, був добрим, привітним, усміхненим, вірним другом, і як кожна молода людина мав плани на майбутнє.
У 2017 році Василь Титар приймає рішення добровільно стати до лав Збройних Сил України, підписавши контракт. Проходить навчання в танкових військах у навчальному центрі “Десна”, опанувавши спеціальність танкіста, будучи 20- річним юнаком захищає територіальну цілісність держави в зоні АТО. У 2018 році прийшовши в коротку відпуску додому одружується зі своєю коханою дівчиною, та продовжує стояти на захисті рідної країни. У 2019 році доля подарувала молодому подружжю сина Тимофія. Після нетривалої відпустки, в якій, Василь весь свій час проводив із сином, він знову продовжує свою військову службу. Через постійне перебування на службі, Василь не мав змоги приділяти достатньо уваги своїй родині, тож сімейне життя не склалося. Попри все він продовжує вірно стояти на захисті кордонів нашої країни.
У 2022 році після повномасштабного вторгнення, воїн проходить курси підготовки, де перекваліфіковується на мінометника та продовжує нищити ненависного ворога, сумлінно і віддано несе нелегку службу, будучи вірним побратимом. Бойові дороги захисника пролягали через пекельні бої за Сіверодонецьк та Лисичанськ, критичні ділянки Донецького, Луганського та Херсонського напрямків. Саме в одному із районів Херсонської області, 08 жовтня 2022 року, зв’язок із ним обірвався. Далі рідних, близьких і друзів спіткали тижні, місяці та роки хвилювань і відчаю. За долю Василя вкрай переймалися старші брати - Олександр та Віталій, які невтомно намагалися розшукати його серед живих.
На жаль, 18 травня 2024 року, стало відомо, що під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Давидів Брід, Херсонської області, солдат військової частини А 4279 Титар Василь Павлович, загинув 08 жовтня 2022 року.
Клята війна нещадно обірвала молоде життя… Тяжко усвідомлювати, що мужній Герой загинув у розквіті сил, та ще міг багато зробити добрих справ для своєї сім’ї, своїх рідних та друзі, своєї країни. Василь постійно випромінював позитив, був товариським і доброзичливим, готовим прийти на допомогу. Дуже любив та шанував свої батьків – Павла Васильовича та Галину Дмитрівну. Особливо теплі стосунки мав із бабусею - Надією Павлівною, до якої завжди знаходив час завітати в гості та допомогти. Родина вже ніколи не зможе побачити, пригорнути, почути добре слово свого сина, брата, внука, син ніколи не побачить свого тата, не отримає підтримки та батьківської поради, а Василь так мріяв його обійняти та виховувати у вільній та незалежній країні. Такою страшною ціною є наша боротьба за свободу з російським злом…
Слава Україні та її Героям!
