Отрок Ярослав Анатолійович
(15.02.2001 – 29.07.2022)
Сапер 1-го відділення інженерно-саперного взводу, інженерно-саперної роти, окремого загону спеціального призначення «Азов».
Загинув внаслідок російського теракту в Оленівці.
Ввічливий, розсудливий, доброзичливий, веселий, умів людям дарувати позитивні емоції, а своєю життєрадістю заряджав інших - все про нього. З 2006 - 2015 роки навчання у Млинківській загальноосвітній школі І- ІІІ ст. Справжній патріот України, принциповий у своїх поглядах. З підліткового віку брав активну участь у діяльності українських молодіжних організаціях від Пласту до Нацкорпусу. Будучи сапером полку"Азов", брав участь у героїчній обороні Маріуполя...
Серце мужнього воїна зупинилося у 21 рік... Не дожив, не домріяв, але він свято вірив в Україну та віддав за рідну країну найдорожче - власне життя. Невимовно стискається серце та болить душа за нашого захисника, який побачить Перемогу тільки з небес...Герої не вмирають, а навічно вписують своє ім'я в історію боротьби українського народу. В історію складної боротьби і неодмінної Перемоги, про яку так мріяв і за яку воював Ярослав.
Загинув під час теракту в Оленівці у липні 2022 року рідні і друзі чекали його з полону, але, на жаль, дива не трапилося.
Ярослав Отрок народився 15 лютого 2001 року, тривалий час проживав в селі Млинок, тут він навчався в місцевій школі.
Ярослав був щирим патріотом України. З підліткового віку брав активну участь у діяльності багатьох українських молодіжних організацій – від Пласту до Нацкорпусу. У 18 років він вступив до лав полку «Азов».
Ярослав Отрок, будучи сапером полку «Азов», брав участь у героїчній обороні Маріуполя. У травні за наказом командування вийшов з «Азовсталі», потрапивши у полон, де в ніч із 28 на 29 липня 2022 року, попри всі обіцянки й міжнародні гарантії, ворог вчинив масову страту полонених українських захисників.
Війна забирає найкращих синів Батьківщини…
Герою – вдячність, честь і пам'ять!
Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
