Шліпов Сергій Миколайович
Шліпов Сергій Миколайович народився 11 грудня 1997 року в селищі Онуфріївка. Тут проходило його дитинство, навчався в Онуфріївській загальноосвітній школі, яку закінчив у 2015 році, здобувши загальну середню освіту. Однокласники та вчителі пам'ятають його, як дуже доброго, товариського, енергійного хлопця. Він мав багато друзів, завжди був готовий прийти на допомогу кожному, хто того потребував.
Після закінчення школи Сергій вступив до Олександрійського аграрного ліцею, де здобув професію «Тракторист – машиніст сільськогосподарського виробництва, водій автотранспортних засобів категорії С». Закінчивши ліцей хлопець працює у магазині «Маркетопт» в селищі Павлиш. Завжди усміхнений та привітний, він ніколи не говорив, що йому важко, ніколи не скаржився, завжди добросовісно відносився до виконання своїх обов’язків, таким пам’ятають Сергія його колеги по роботі. Молодий, сповнений енергії та сил, він мав багато планів та задумів на життя. Але війна внесла свої корективи…
12 червня 2023 року Сергій мобілізований до лав Збройних Сил України. Під час виконання бойових завдань був вірним побратимом та надійним другом, стійким та незламним у протистоянні з ворогом, який прийшов на українську землю. У листопаді отримавши поранення наш захисник потрапив до лікарні в місто Дніпро, але після дуже короткого лікування знову повертається до побратимів і продовжує нищити ворога, наближаючи нашу перемогу.
Сергій був командиром відділення 4-го десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 12 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини А 0224. Приймав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України. В ході ведення бойових дій, деякий час, Сергій вважався безвісти зниклим, це давало хоч і не велику, але надію що він живий, але нажаль дива не сталося…
В бою біля села Новомихайлівка, Покровського району, Донецької області, 11 грудня 2023 року, у свій день народження, під час виконання бойового завдання Сергій загинув.
Добрим, з почуттям гумору та активною життєвою позицією – таким назавжди залишиться Сергій у пам’яті рідних, друзів та бойових побратимів.
В Сергія залишилася мама Людмила Олександрівна, яка до останнього не вірила, що вже ніколи не відчує лагідних обіймів сина, брат Олександр.
Висловлюємо щирі слова вдячності Сергію за його вірність, чесність, мужність виявлені під час захисту нашої країни. Вірою і правдою він захищав від окупантів рідну землю, боровся за незалежність нашої держави, за життя та майбутнє кожного українця, кожного з нас…
