Довгопол Дмитро Олександрович
Довгопол Дмитро Олександрович народився 12 квітня 1999 року в селищі Онуфріївка.
Протягом 2005-2015 рр. навчався в Онуфріївській школі. Однокласники, вчителі пам'ятають його, як дуже товариського, доброзичливого, енергійного хлопця, який вражав своєю життєрадісністю. Навколо нього вирувало життя, він був готовий у будь-який час прийти на допомогу тому, хто цього потребував.
Після закінчення школи Діма вступив до Дніпропетровського національного гірничого університету. Але через рік навчання змінив рішення щодо вибору професії.
У 2019 році юнак був призваний на військову строкову службу. А вже у 2020-му — підписав перший контракт із Національною гвардією України. Він знайшов своє призначення у військовій справі. Тому продовжив контракт ще на рік. На службі в українському війську і застала його повномасштабна війна.
Дмитро ніколи не скаржився, що йому важко, ніколи не нарікав, що війна — це страшно. Він навпаки розкривав своє серце до добра, любив життя.
Обравши військовий шлях, він розумів, що воно може будь-якої секунди обірватись, але був стійким та незламним у лютому протистоянні з окупантами, які прийшли на українську землю.
Дмитро був командиром відділення 1-го взводу оперативного призначення 3-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону оперативного призначення військової частини 3029 Південного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України.
Виявивши мужність та стійкість під час захисту Української держави від російського окупаційного вторгнення, 6 березня в жорстокому бою поблизу села Кам’янське Запорізької області Дмитро Олександрович Довгопол загинув. Він був мужнім захисником і обороняв Україну до останнього подиху.
Ми вдячні Дмитру за його вірність, чесність, мужність, за силу духу та рішучість захищати свою країну.
