Галета Анатолій Володимирович
Галета Анатолій Володимирович народився в Онуфріївці 11 травня 1978 року.
Закінчивши 8 класів місцевої школи, одразу влаштувався працювати на Кременчуцький автозавод. Одночасно з роботою навчався у вечірній школі.
У Кременчуці познайомився зі своєю майбутньою дружиною Оксаною, у 2002 році вони створили міцну сім’ю.
Згодом Анатолій змінив місце роботи, працював у приватній фірмі збиральником меблів. Робота йому дуже подобалась, адже була до душі. У Анатолія виявились справді золоті руки та хист до цієї справи. У 2020 році його професійний шлях змінився, він влаштувався молодшим приймальником товарів в мережі супермаркетів АТБ.
Але життя родини, як і більшості українців, змінилося після повномасштабного вторгнення росії.
19 січня 2023 року Анатолій був мобілізований на захист держави. Протягом трьох місяців перебував в учбовій частині. Потім був направлений у Німеччину, де проходив навчання впродовж місяця. З додатковими навичками військової справи повернувся в Україну захищати її цілістність та суверенітет. Його військовий підрозділ був направлений на Донеччину. Анатолій брав участь у бойових діях поблизу населеного пункту Костянтинівка, де отримав травму і був місяць на лікуванні. Далі він знову продовжує службу.
21 червня 2023 року дружина вкотре проводжає Анатолія в його військову частину, а 26 червня вже отримує повідомлення, що її чоловіка з тяжкими пораненнями доставлено до лікарні імені Мечникова у місті Дніпро. Там лікарі боролися за його життя вісім днів, а далі Анатолія Галету було евакуйовано військовим потягом до медичного закладу міста Вінниця, де боротьба за життя бійця продовжилась, лікарі робили все можливе. Увесь цей час поряд із ним була його дружина Оксана, яка молилась за кожен подих свого чоловіка. Але зранку 17 серпня 2023 року він пережив три зупинки серця, остання з яких була смертельною. Помічник гранатометника З механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини А4718, солдат Анатолій Володимирович Галета помер.
Наш Герой був дуже доброю, щирою, світлою та чесною людиною, неймовірно любив свою сім’ю, був гарним господарем.
Вдячні Анатолію за захист нашої держави.
