Сажкові хвороби зернових колосових культур
Для отримання якісного врожаю зернових колосових культур перешкодою можуть стати одні з найбільш шкодочинних хвороб зернових – сажкові хвороби. На посівах зернових колосових культур зустрічаються кілька видів сажок: тверда, летюча, карликова, стеблова та індійська.
Тверду сажку на пшениці викликають базидіальні гриби Tilletia caries, T.laevis, на ячмені — Ustilago hordei. Симптоми помітно на початку молочної стиглості, коли в зернівках замість зерна утворюються мішечки з теліоспорами. На ячмені всі органи ураженого колосу перетворюються на чорну спорову масу, яка має дуже неприємний запах гнилого оселедця.
Летюча сажка – збудником є базидіальні гриби: Ustilago nuda на ячмені, U.tritici на пшениці, на житі — U.vavilovi. Хвороба виявляється під час виколошування, коли всі частини колосу, крім стержнів, перетворюються в рихлу спорову масу. Зараження відбувається під час цвітіння, тому збудник інфекції знаходиться всередині зерна, на відміну від твердих сажок, коли спори знаходяться на поверхні.
Стеблова сажка – збудником є базидіальні гриби Urocystis tritici. Уражає пшеницю, жито . Проявляється хвороба на стеблах, листках і піхвах у вигляді довгастих опуклих смуг довжиною в кілька сантиметрів. З часом ці смуги набувають свинцево-синього кольору. В місцях уражень епідерміс розтріскується і назовні виступає темна маса теліоспор, що легко розпорошується. Уражені рослини відстають у рості, замість колосків і зерна утворюється спотворена маса тканин. Джерелом інфекції є зерно та грунт, де теліоспори зберігаються більше року. Зараження проходить від моменту проростання насіння до утворення першого листка.
Карликова сажка – збудником є гриб Telletia controversa, який зберігає життєздатність 7-9 років. Уражений колос щільніший, вкорочений, іноді не виходить із піхви верхнього листка. Уражені рослини надто кущаться (іноді утворюється понад 50 стебел на одній рослині). За зовнішніми ознаками дуже схожа з твердою сажкою, але відрізняється від неї симптомами карликовості. Стебла у 1,5-4 рази нижчі за стебла здорових рослин, тому частина їх залишається не зрізаними під час збирання врожаю. Джерелом інфекції є насіння, ґрунт. Зараження відбувається до початку виходу в трубку, особливо при мілкому загортанні насіння. Карликова сажка шкідливіша від твердої. Уражені посіви практично не дають урожаю.
Індійська сажка (Tilletia indica Mirta) уражує пшеницю, тритикале, жито. Характерним є часткове перетворення зерен у чорну масу теліоспор, які мають запах гнилої риби. Уражується тільки 1-5 колосків у колосі, що є відміною від ураження твердою сажкою, де руйнується вся тканина зерна. При сильному ураженні колоскові лусочки розходяться і відпадають, а уражені зерна оголюються, згодом падають і залишаються в ґрунті. Джерелом інфекції є насіння, на поверхні якого знаходяться теліоспори, а також ґрунт, в якому знаходяться теліоспори. Спори гриба зберігаються у ґрунті тривалий час: 2-4 роки і більше. Строк обстежень – починаючи з періоду збирання й обмолоту культури.
Основними засобами захисту від сажкових хвороб є:
- вирощування стійких сортів;
- висівання насіння з високими сортовими та посівними якостями;
- лущення стерні і зяблева оранка поля;
- дотримання сівозмін;
- використання оптимальних норм добрив, термінів і способів посіву;
- протруювання насіння препаратами, які відповідають Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.
Для протруювання насіння у кожній конкретній ситуації підбирають препарати з відповідним спектром дії згідно з рекомендованим «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Серед рекомендованих до застосування останнім часом добрими характеристиками відзначаються протруйники на основі таких діючих речовин, як карбендазим, тебуконазол, карбоксин, тирам, тритіконазол, флутріафол, диніконазол-М, манкоцеб, а також суміші діючих речовин тебуконазола з імазалілом, тебуконазола з тіабендазолом та з імазалілом, тіабендазола з тебуконазолом, карбоксина з тирамом, флутріафола з тіабендазолом, флутріафола з імазалілом і з тіабендазолом, карбендазима з карбоксином, тритіконазола з піраклостробіном, тритіконазола з прохлоразом, протіоконазола з тебуконазолом, протіоконазола з тебуконазолом і з флуопірамом, флудіоксоніла з тритіконазолом, флудіоксоніла з ципроконазолом, азоксістробіна з тебуконазолом і з флудіоксонілом, карбоксина з тріадименолом і з тебуконазолом, дифеноконазола з флудіоксонілом і з тіаметоксамом, металаксила-М з тебуконазолом.
Під час проведення захисних заходів слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни та залучати до роботи осіб, які мають допуски на право здійснення цих робіт.
Систематичне проведення обстежень посівів та вчасно проведені захисні заходи даватимуть можливість стримати розповсюдження шкідливих організмів та вберегти врожаї зернових колосових культур.
