Спливає рівно рік від моменту, як ми віддали останню земну шану нашому земляку, захиснику України Василю Григоровичу Коліснику
Народився захисник 27 листопада 1967 року в селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області.
Навчався у Василівській восьмирічній школі, був старанним учнем.
Після закінчення школи вступив на навчання до машинобудівного технікуму міста Кременчук, закінчивши його працював на Дормаші в литійному цеху.
З 1986 по 1988 роки проходив строкову військову службу в Східній Німеччині. Згодом, повернувшись додому, зустрів свою майбутню дружину Любов. В 1989 році молоді одружилися. Виростили та виховали двох гарних дітей – доньку Марину та сина Олександра.
Коли почалося повномасштабне вторгнення росії на нашу територію, Василь Григорович у березні 2022 року без вагань пішов захищати рідну землю. Зі своїми побратимами тримав оборону міста Слов’янськ Донецької області, потім воював у Попасній Луганської області. Після чергового масованого обстрілу зв'язок з ним обірвався.
З 21 квітня 2022 року Василь Григорович вважався безвісти зниклим. Всі дні пошуків для рідних стали пеклом – безсоння, перегляд фото і відео полонених, поранених, спілкування з побратимами… Лише в листопаді рідні дізналися про його перебування в полоні.
Протягом тривалого часу Василь Колісник знаходився в Суходільській виправній колонії, про подальшу долю його було невідомо. Чоловік помер під час перебування в полоні, в який потрапив під час бойових дій на Луганщині. У лютому 2023 року під час обміну Україна повернула тіло полеглого захисника.
Василь Григорович поповнив ряди небесного війська та назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів, бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував
Висловлюємо щирі співчуття родині і близьким полеглого.
Навіки в пам’яті. Назавжди в серцях.
Дякуємо Воїну за ЧИН!
