Минає рік, як загинув наш земляк, справжній Герой – наш захисник Бондар Едуард Васильович
Сьогодні минає рік з моменту, відколи під час виконання бойового завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ біля населеного пункту Вугледар Донецької області загинув стрілець-снайпер 1 механізованого взводу 1 механізованої роти військової частини А2962, солдат БОНДАР ЕДУАРД ВАСИЛЬОВИЧ, 1986 року народження, житель села Успенка.
Народився Едуард 28 липня 1986 року у селі Успенка, тут він закінчив школу, здобув повну загальну освіту. Після закінчення школи у 2004 році його призвали на строкову службу в армію. Служба проходила в навчальному центрі “Десна”, де він отримав військову спеціальність навідника-оператора броньованої техніки.
Після армії Едуард Бондар працював на Кременчуцькому сталеливарному заводі, пізніше — підсобним робітником на будівництві.
У житті чоловік був добрим, співчутливим, завжди готовий прийти на допомогу.
Молодий та завжди життєрадісний, він мав мрії та плани на життя. Однак, на жаль, ті плани зруйнувалися повномасштабним вторгненням РФ в Україну. До того ж, сильним ударом долі для нього стала смерть мами, яку забрала тяжка хвороба.
У грудні 2022 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Боронячи усіх, ким дорожив, та все, що викликало на обличчі посмішку, український воїн прийняв останній бій 23 лютого 2023 року біля населеного пункту Вугледар.
Наразі його життєвий шлях продовжують два сина, батько та двоє братів. Після смерті захисник залишив по собі добрі справи та світлу пам'ять в серцях людей.
Едуард Бондар віддав своє життя за те, щоб українську землю не топтали окупанти, а нащадки в мирній злагоді вирощували жито, пшеницю та своїх спадкоємців.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого.
Дякуємо Воїну за ЧИН!
