25 листопада – День пам'яті жертв голодоморів
У четверту суботу листопада Україна у жалобі схиляє голову перед світлою пам’яттю жертв Голодомору 1932-1933 років. Це не просто історичний період, а незагоєна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь. З цієї нагоди у громаді пройшли мітинги вшанування жертв Голодомору.
Україна внаслідок геноциду 1932-1933 років, масових штучних голодів 1921-1923 та 1946-1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор 1932-1933 років був визнаний геноцидом Українського народу.
Жахлива трагедія у 1932-1933 торкнулася і Онуфріївщини. Голодом було охоплено всі населені пункти нашої громади, серед населення були високі показники смертності.
З 14 листопада 1932 року торгівля в селах Онуфріївського району була повністю призупинена, це обгрунтовувалось, як покарання «за невиконання планів заготівлі хлібу» колгоспами району. Всі наявні продукти з магазинів вилучалися так само, як перед цим були вилучені всі продукти харчування з осель колгоспників. У жнива 1933 року деякі голови колгоспів Онуфріївського району намагалися нагодувати хлібом з нового врожаю своїх односельчан. Але про ці спроби відразу ставало відомо районному партійному керівництву, яке жорстоко це переслідувало, адже держава вимагала 90% зібраного врожаю зерна.
Пам’ять про використання тодішнім кремлівським режимом у 1932-1933 роках голоду як інструменту здійснення злочину геноциду проти українців повинна слугувати засторогою для недопущення виникнення голоду будь-де на планеті, засторогою недопущення провокування і використання продовольчої кризи нинішнім кремлівським агресором для досягнення своїх цілей. Сьогодні весь цивілізований світ допомагає Україні, а ми, українці, маємо власну державу, Збройні сили, згуртовані та всі разом працюємо на перемогу. І завдяки цьому успішно протистоїмо путінському геноциду. Пам’ятаючи про злочини комуністичного тоталітарного режиму, сьогодні ми всі сили спрямовуємо на підтримку наших захисників.
В умовах нинішньої російської агресії наша пам’ять про Голодомор 1932— 1933 років є одним із чинників нашої єдності.
Хай кожен з нас запалить свічку пам’яті в знак вшанування невинно замученого голодом українського народу. Цей вогник стане символом нашої пам’яті і скорботи про мільйони загублених життів наших співвітчизників, віри в Перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися. Долучіться в цей день о 16.00 до Загальнонаціональної хвилини мовчання. Згадайте про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів.
Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!
