Лейкоз великої рогатої худоби: чим небезпечний
Лейкоз великої рогатої худоби (ВРХ) – це онкологічне захворювання тварин, викликане вірусом, який подібний до вірусу, що викликає лейкемію (білокрів'я) в людей. З огляду на це існує думка, що лейкоз ВРХ небезпечний не тільки для корів та інших тварин, а й для людей.
Свою патологічну дію вірус починає проявляти при зниженні імунітету і реактивності організму корови. Хвороба вражає як молодих особин, так і дорослих тварин усіх видів порід та селекцій. Як правило, до захворювання найбільш схильні тварини віком від 3 до 7 років.
Джерелом поширення збудника є корова-вірусоносій. При первинних стадіях недуги онковірус починає виділятися з організму із молозивом та молоком. Також не виключений факт передачі вірусу разом зі слинною рідиною.
Захворювання характеризується протіканням у прихованій формі. При впливі факторів навколишнього середовища і внутрішніх процесів починає відбуватися активізація патогенної мікрофлори, що провокує розлади у функціональних органах кровотворення.
Початку появи хвороби у господарстві можуть сприяти, зокрема, такі фактори:
- схильність корови до лейкозу по гено- або фенотипу;
- завезення репродуктивних тварин з неблагополучного господарства, де є носії лейкозу.
У більшості випадків при виникненні лейкозу у великої рогатої худоби в організмі тварини починаються патологічні зміни, пов’язані з інтенсивним поділом клітин, розмноженням і розростанням в органах кровотворення, спинному мозку, лімфатичних вузлах. Заражені клітини крові починають безконтрольно розмножуватися, розносяться по всьому організму тварини, потрапляють до всіх можливих органів і тканин, утворюючи на них пухлини. В тому числі пухлинні новоутворення розростаються і в молочних залозах.
Корови, хворі на лейкоз, страждають від різкого погіршення загального стану, підвищеної втомлюваності, порушення травних функцій. Крім того знижуються надої, у тварини починається анорексія, вона страждає від розладів шлунку.
Для того, щоб уникнути захворювання на лейкоз у господарстві, необхідно дотримуватись певних вимог і перейматись здоров’ям тварин. Оздоровчі заходи щодо лейкозу базуються на лабораторних дослідженнях крові ВРХ із подальшим вилученням позитивно реагуючої худоби із загальної череди. Ізолювання інфікованих тварин від неінфікованих на підставі результатів лабораторних досліджень залишається основним методом боротьби з лейкозом ВРХ в усьому світі.
В Україні дослідження на лейкоз у благополучних господарствах та приватному секторі проводяться один раз на рік.
Лабораторну діагностику лейкозу проводять за допомогою реакції імунодифузії (РІД) та імуноферментного аналізу (ІФА). В разі отримання позитивних результатів лабораторних досліджень інфікованих тварин ізолюють від здорових та здають на забій. На жаль, лейкозом часто хворіють високопродуктивні тварини.
Вірус лейкозу стійкий до дії низьких температур, але чутливий до високих температур (кип’ятіння, пастеризація) і дезінфектантів у звичайних концентраціях. Тому санітарна обробка та знезараження інструментів, господарського інвентарю і приміщень дезінфікуючими розчинами - один зі шляхів профілактики зараження лейкозом.
Лікування при лейкозі ВРХ відсутнє. При цьому небезпека для людини заразиться цією недугою зведена до мінімуму. Водночас вживати молоко і м’ясо від зараженої тварини не слід, адже у процесі розвитку онкологічного захворювання в організмі тварини накопичуються шкідливі речовини - токсини. Збудник гине при термічній обробці, а від токсинів позбутися ніяк не можна, тому краще не їсти м’ясо і не пити молоко від корів, хворих на лейкоз, і в жодному разі не давати його дітям.
Молоко від корови, хворої на лейкоз, необхідно кип’ятити протягом 5 хвилин, а далі використовувати тільки як корм для тварин.
Піклуйтеся про здоров’я тварин у вашому господарстві та споживайте безпечну продукцію!
