Онуфріївська громада

Кіровоградська область, Олександрійський район

Онуфріївський парк – пам'ятка садово-паркової архітектури другої половини ХІХ ст.

Дата: 15.09.2021 13:30
Кількість переглядів: 30

На території нашої країни знаходиться 73 визначних пам’ятки садово-паркової архітектури. Серед них і Онуфріївський парк, що відноситься до найбільш визначних пам’ятків  садово-паркової архітектури другої половини ХІХ ст.

Його унікальність в тому, що всі насадження штучні, тобто садились руками людей серед степу. Отже він виділяється багатою рослинністю. Налічується більше 100 видів дерев та чагарників.

На початку ХУІІ ст. запорізький відставний козак Онуфрієнко в Онуфріївці звів свій зимівник. Від імені цього козака пішла назва населеного пункту. Населення швидко зростало. Нових мешканців приваблювала багата і зручна місцевість, де були великі масиви незайманого степу, ліси з річкою та розкішні луки.

У ХVІІІ ст. ватажок сербських колоністів Іван Хорват – Откуртич об'їжджаючи розташування замилувався краєвидами біля Онуфріївки. Він підкорив собі села. Все йому належало з 1751 р. до 1770 р. А в 1770-х роках Іван Хорват продав Онуфріївку Михайлу Михайловичу Камбурлею – капітану російської армії. Згодом Михайло Камбурлей став радником, сенатором, цивільним губернатором Волині.

Донька Михайла Івановича Камбурлея, Катерина вийшла заміж за графа Михайла Дмитровича Толстого. А в 1821 році після смерті батька, Катерина Михайлівна Толста успадкувала села: Онуфріївка, Камбурліївка, Лозоватка, Іванівка тобто 13 тисяч десятин землі стали власністю графів Толстих.

Михайло Дмитрович Толстой (1804-1891) граф, генерал - полковник, 22 роки віддав військовій і цивільній службі, 25 років працював Віце-президентом товариства с/г Пд. Росії.  На нього, як і на інших представників панівного класу працювало тисячі селян, найманих робітників, створюючи велетенські багатства.

 

Графи Толсті залишили пам’ятний слід благородності в Онуфріївці. Рід графів Толстих має багатовікову історію на Українській землі. Свідчення цього є герб роду, який прикрашав девіз: «Відданістю та зусиллям».

З родиною Толстих також пов’язується заснування Онуфріївського дендропарку.

Історія не зберегла точних даних про автора проекту Онуфріївського дендропарку. За переказами старожилів, будівництвом керував один з учнів відомого російського вченого Докучаєва – випускник Новоолександрійського інституту сільського господарства і лісоводства, направлений графом Толстим  на навчання в Італію. Прізвища безпосередніх будівників парку теж не відомі. Однак цілком ясно одне, що всі роботи в парку виконувались руками простого люду – кріпаків графа Толстого, адже Толсті володіли парком до Великої Жовтневої Соціалістичної революції (1917р.).

Одна його частина розташована на лівому березі Сухого Омельничка. Це-старий парк, який відлічує свій вік з 20-х років 19 ст.

На південь від річки розташувався так званий  Новий парк (посаджений на півстоліття пізніше).

До революції селянам заборонялось входити до панського парку. Він був обнесений 2-х метровою огорожею з цегли та декоративними гратами.

Доглядали за дендропарком робітники, які розчищали алеї, слідкували за деревами, квітами а також за лебедями, що плавали на паркових ставках.

Михайло Дмитрович дуже любив парк, тому взимку жив він в Одесі, а влітку приїздив до Онуфріївки.

В ставку, який дістав назву Селянський (нині поруч із стадіоном) граф дозволяв селянам поїти худобу, купатися дітворі, брати воду для господарських потреб. Верхній став, що на Сухому Омельничку був за межею дендропарку. Десь у другій половині 19 ст. було насипано на Нижньому ставку острів, який зберігся і до тепер. Береги його були укріплені дубовими дошками.

На території парку 6 ажурних пішохідних містків. Один із них з’єднував острів з територією Старого парку.

Напроти острова на північному березі Нижнього ставу, був закладений дорідний фруктовий сад, площею 2 га. В якому вирощувались яблуні, груші, сливи, вишні, виноград та ін. фруктові дерева і кущі.

Органічно вписувався у паркову архітектуру ряд будівель. Різні сорти винограду обвивали веранди і бесідки (альтанки).

Старий парк прикрашали дві квіткові клумби, увінчані скульптурами, фонтанами та стара гармата, що нагадувала Толстим про бойову Славу їхніх предків.

Один з фонтанів мав форму круглої чаші, в якій стояв хлопчик і обіймав білого лебедя з розкритими крилами, а другий фонтан нагадував зелену жабу.

На північній окраїні парку було 2 кам’яних будинки: для зими (який зруйновано в 1917 р. та Біла їдальня для літнього відпочинку.

Майже поруч – веранда, площею 65 - 70м кв. з паркетною підлогою.

Це було місце для розваг, прийому гостей влітку. Був чудовий сосновий гай, але він вирубаний в роки війни.

В січні 1960 року Рада Міністрів України прийняла постанову, за якою Онуфріївській дендропарк було визначено як пам’ятку садово-паркової архітектури 19 ст.

Після смерті Михайла Дмитровича Толстого маєток успадкував його син Михайло Михайлович Толстой (1834-1898рр.). Він був людиною прогресивною і поміркованою.

В 1896 році він відкрив картинну галерею (м. Одеса), в якій експонувалися зібрані твори Рубенса, Врунгеля, Рембранда, а також були виставлені твори художників Сомова, Сорова, Врубеля.

Михайло Михайлович Толстой (старший) – закохався в дівчину – прачку, вона була юною. Незвичайна і трагічна доля цієї 15-річної дівчини, чарівної краси і природного розуму. Руйнуючи вікові підстави світового суспільства, як людина честі і обов’язку одружується з Оленою Смірновою, яка прийшла з простої бідної родини.

Після 5 років незгоди Михайло Дмитрович Толстой нарешті згодився і благословив молодих.

19 жовтня 1868 року в Одеській Єдиновєрчєскій Петро-Павлівській церкві відбулося вінчання  графа Михайла Михайловича Толстого з Оленою Смірновою.

Гр. Олена Григорівна Толста

В Одеському художньому музеї виставлений портрет Олени Григорівни Толстої. Дивлячись на заказаний портрет, можна сказати про тонку психіку автора. Морелі дає не тільки характеристику, але й повну особисту оцінку своєї героїні. Він передав внутрішню чистоту своєї героїні, якусь таємничість та здержаність, таємницю тихої печалі.

Цей портрет писався в Італії. Коли одружився граф Михайло Михайлович Толстий з графинею Оленою Толстою вони поїхали за кордон, де перебували тривалий час. Повернулася юна графиня як «відшліфований алмаз», цілком світською дамою, незбагненно прекрасною.

Але все одно з узаконенням шлюбу муки і тривоги її не закінчуються.

Тяжка хвороба рано забирає її сина Костянтина, він помирає у віці 21 року у Франції, де перебував на лікуванні. Сухоткою спинного мозку тяжко та довго хворіє її чоловік.

Графиня, завдяки розуму, такту і чарівності, займає в суспільстві належне її титулу становище. Пам’ятаючи власну бідність бере участь у благодійності. Олена Григорівна  вклала свої кошти у будівництво Павлиської лікарні.

В 1919 році вона виїздить з хворим сином до Швейцарії і в 1925 році її не стало.

Михайло Михайлович Толстой (молодший) (1862-1927рр.) – фінансував будівництво чоловічої гімназії в повітовому м.Олександрії. На кошти Толстих були побудовані земські школи в Павлиші, Камбурліївці, Омельнику, Онуфріївці та інших селах.

Гр. Михайло Михайлович Толстой

Граф також виділив кошти на обладнання медпункту в Онуфріївці, а в 1912р. була збудована стаціонарна амбулаторія. Першим лікарем був Петро Іванович Воробйов.

На графські кошти було зведено цегляні приміщення ветлікарні, будинок ветлікаря (нині військомат). Побудовано будинок для місцевого священика (тепер управління соціального захисту населення).

В економії графів використовувалося на той час досконала техніка: залізні плуги, лущильники, жниварки, кінні молотарки, віялки. На фермах вирощувались орденські коні, які користувалися попитом в Росії і за кордоном, сіро-українська в/р худоба (600 гол.), 8 тис. овець, породи Рамбульє. Вовну відправляли на Білостоцьку та Лодзинську суконні фабрики.

Працювала механічна майстерня, яка повністю забезпечувала ремонт сільськогосподарської техніки . Діяв вино - переробний завод, який переробляв урожай власного фруктового саду. На всю потужність працював добре обладнаний цегляний завод. Всі цегельні споруди в маєтку з графської цегли, яка відзначалася високою якістю.

34-річний Михайло Михайлович Толстой - гласник міської думи був обраний у грудні 1837р. попечителем Одеської міської публічної бібліотеки і обіймав цю посаду 22 роки.

Після жовтня 1917р. – життя графа Толстого склалося трагічно. Він втратив свої маєтки, був позбавлений графського титулу, його ледве не розстріляла Олександрійська повітова ЧК. Від смерті його врятували Онуфріївські селяни, які пам’ятали добрі справи графа.

У квітні 1919 року почесного громадянина Одеси графа Толстого, дуже хвору людину, виселили з власного будинку.

Перед тим як назавжди залишити Вітчизну, він передав міській публічній бібліотеці у власність тисячі томів особистої бібліотеки. Це багатство духовної культури, в майбутньому стало базою Музею книги Одеської наукової бібліотеки ім. Горького.

Помер Михайло Михайлович Толстой (молодший) - 30 серпня 1927 року в Женеві, де й похований. Так закінчився життєвий шлях одного з найвидатніших благодійників і меценатів свого часу. З його смертю (Михайло Михайлович Толстой не був одружений) обірвалась одна з гілок графів Толстих, пов’язаних з нашим краєм. В 1923 в особняку Толстих засновано перший на Україні Одеський Будинок Вчених.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь