Трихінельоз та його профілактика
Трихінельоз може виникнути в разі ввезення заражених трихінелами м’ясопродуктів, що не пройшли ветеринарно-санітарний контроль. Погіршенню епідемічної ситуації і поширенню трихінельозу сприяють: незадовільна ветеринарна експертиза свинних туш, реалізація м’яса на стихійних ринках, незадовільний стан ринків, м’ясокомбінатів, незадовільна боротьба з гризунами.
Зараження людини відбувається при вживанні в їжу м’яса або напівкопчених м’ясних виробів, які містять трихінели, частіше всього свинини або м’яса дикого кабана.
Зараження від диких тварин пов’язане з мисливством або промислом на них послідуючим поїданням м’яса (дикої свинини). Зараження виникає і в разі поїдання невеликого кусочка м’яса (20 г), враженого трихінелами. Основним чинником підтримання інвазії серед природних джерел є хижаки, а також поїдання трупів інвазованих тварин. Збудник трихінельозу із організму тварин в навколишнє середовище не виділяється.
Хвора людина для оточуючих є епідемічно безпечною. Збудник захворювання перебуває в м’ясі в інкапсульованому стані. Потрапляючи в організм людини чи тварини, капсули перетравлюються, звідти виходять личинки, які проникають переднім кінцем в слизову оболонку кишківника, де швидко розвиваються в самок і самців. Через 4 дні самки відроджують декілька сотень личинок в лімфатичні судини ворсинок.
Личинки мігрують по лімфатичній, а потім кровоносній системах і осідають в поперечносмугастій мускулатурі. Там вони ростуть, скручуються в спіраль і інкапсулюються. Через 3 тижні личинки стають інвазійними для іншого господаря.
Клініка трихінельозу характеризується 4 основними симптомами:
- набряками повік і обличчя,
- біллю в м’язах,
- високою температурою тіла;
- високим рівнем еозинофілів в крові.
Найчастіше трихінели вражають ніжки діафрагми, міжреберні і черевні м’язи, язик, м’язи глотки і жувальні м’язи. Інтенсивність враження м’язів залежить від вмісту в них кисню. Початок закручування трихінели відбувається через 18 днів після зараження, кругом трихінели утворюється капсула і має вигляд лимона.
Зазвичай в капсулі знаходиться одна трихінела, але при значному зараженні в капсулі можуть знаходитись 2-3 паразити. Під впливом інвазії м’язове волокно дегенерує і перетворюється в дрібнозернисту масу. Через 14-18 місяців після зараження починається вапнування капсули.
Трихінели можуть бути життєздатними 25 і більше років. Паразит стійкий до несприятливих факторів. При температурі -12 оС трихінели зберігають життєздатність біля 2-х місяців. Соління вбиває трихінели тільки в поверхневих шарах м’яса. Коптіння недостатнє для знезараження трихінел. В глибині шматка м’яса при варінні і при смаженні трихінели можуть залишатися живими. Трихінели гинуть, якщо куски м’яса товщиною 8 см варити протягом 2,5 годин. Однак життя щоденно породжує проблеми епідемічного порядку, тому кожному із нас треба бути відповідальним і обережним у відношенні свого здоров’я.
Заходи профілактики трихінельозу:
1. В приватному секторі категорично забороняється подвірний забій тварин без ветеренарно-санітарного контролю.
2. Забій свиней допускається лише на забійних пунктах і майданчиках під контролем ветпрацівника з обов’язковою трихінелоскопією (дослідження зрізів мяса та наявність личинок трихінел).
3. Категорично забороняється реалізація свинини, мяса диких тварин без клейма ветсанекспертизи.
4. Категорично забороняється купувати м’ясо в місцях несанкціонованої торгівлі.
5. В неблагополучних по трихінельозу населених пунктах повинна проводитись суцільна дератизація не менше 2-х разів на рік, очистка території від сміття, відлов бродячих собак та котів.
Онуфріївське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області застерігаї - бережіть своє здоров’я, своїх рідних та близьких людей
