Визначення місця проживання дитини!!!
З ким залишиться дитина після розлучення? І як визначити місце проживання дитини після розлучення? Ці запитання виникають у більшості пар, які розходяться. Адже, відповідно до норм Сімейного кодексу України, обоє батьків мають однакове право на проживання з дитиною. Консультує Діана Мелєзгінова, фахівчиня Благовіщенського бюро правової допомоги. Голованівський місцевий центр з надання БВПД Основною підставою для визначення місця проживання дитини з одним з батьків є оточення її достатньою любов'ю, увагою і опікою, при яких вона зможе нормально розвиватися як особистість. Батьки самі визначають, що необхідно їхній дитині, якщо між ними не виникло судового спору.
Всі спірні питання (поділ майна, визначення місця проживання дітей, порядок участі у вихованні дітей) варто вирішити до розірвання шлюбу, оскільки достатньо спокійні на час розірвання шлюбу відносини між подружжям через певний час після розірвання шлюбу можуть погіршитись. Найчастіше це відбувається через необхідність сплати аліментів, створення одним з подружжя перешкод в спілкуванні батька/матері з дитиною, а інколи і через розуміння помилковості прийнятого рішення.
При розірванні шлюбу необхідно визначати місце проживання дитини, тобто визначати в договірному або судовому порядку місце, де буде проживати дитина разом з батьком/матір’ю.
Дуже часто подружжя, яке розлучається, домовляється усно про те, що дитина буде проживати з одним із них. Однак така домовленість не гарантує, що в подальшому відносини між колишнім подружжям не зіпсуються, і в такій ситуації кожен із подружжя може згадати про відсутність рішення чи договору про визначення місця проживання дитини.
Оскільки не визначено місце проживання дитини в договірному або судовому порядку, часто виникають ситуації, коли один із подружжя забирає дитину без згоди іншого та не повертає, але при цьому нічого не порушує, оскільки він/вона не позбавлені батьківських прав та відповідно до статті 141 СК України мають такі ж права на дитину. Якщо ви бажаєте запобігти такому негативному розвитку подій, пропонуємо визначити місце проживання дитини, скориставшись одним із запропонованих способів.
1. Укласти договір, в якому визначити місце проживання дитини та участь другого із батьків у вихованні дитини. Такий договір визначає умови утримання (аліментні зобов’язання), виховання, навчання, догляду, які спрямовані на забезпечення нормального фізичного, духовного, морального розвитку дитини, та може містити положення щодо місця проживання дитини, договір має бути нотаріально посвідчений.
2. Звернутись до суду з позовом про розірвання шлюбу та одночасним визначенням місця проживання дитини. Даний спосіб можливий лише у випадку, коли другий із подружжя не заперечує, а також, коли відповідач систематично ігнорує, не відвідує судові засідання.
3. Якщо згоди щодо місця проживання дитини між подружжям не досягнуто, одночасно із зверненням до суду з позовом про розірвання шлюбу необхідно подати позов про визначення місця проживання дитини.
З метою позитивного для позивача вирішення даного спору, в суді необхідно доводити наступні обставини: відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків, стан здоров’я як батьків, так і дитини, матеріальне становище батьків, можливість забезпечення належних житлових умов, сімейний стан батьків, сталість соціальних зв‘язків дитини, її психологічний стан, місце навчання та інші обставини (шкідливі звички, графіки роботи, професія). Слід зазначити, що відповідно до статті 160 Сімейного кодексу України, місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років. Якщо ж дитині від 10 до 14 років, вона спільно з батьками бере участь у прийнятті рішення щодо свого місця проживання. В свою чергу, дитина, якій виповнилося 14 років та батьки якої проживають окремо, самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання.
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid
