Розсоха Руслан Валерійович
(07.10.1978 - 23.09.2025)
Народився 7 жовтня 1978 року в селі Браїлівка Онуфріївського району. З ранніх літ він вирізнявся добротою, працьовитістю, щирістю. Він завжди був поруч із тими, хто потребував допомоги, завжди готовий підтримати добрим словом і ділом. Його серце належало родині, рідному краю та Україні.
Руслан був люблячим сім’янином, турботливим батьком для своїх доньок, які були його гордістю та натхненням, і дбайливим чоловіком для своєї дружини Олени. Його родина була для нього найбільшим скарбом, заради якого він жив, працював і боровся.
Своє професійне життя він присвятив залізниці: відповідав за перевірку стану колій та інструкцій з експлуатації залізниці, що забезпечувало безпеку руху поїздів.
Коли на нашу землю прийшла війна, Руслан не вагаючись став на її захист. Мав звання матроса, служив у 36-й окремій бригаді морської піхоти військової частини А 2802 на посаді водія-санітара. Він рятував життя побратимів, виконував найскладніші завдання, завжди йшов туди, де було найважче.
Під час служби у Руслана було виявлено тяжке захворювання, і на його долю випала ще одна важка боротьба – цього разу з підступною хворобою. Він залишався незламним, сильним духом, таким, яким його знали всі, хто мав щастя бути з ним поруч. Але, незважаючи на його жагу до життя і мужню боротьбу, хвороба виявилась сильнішою і на жаль 23 вересня 2025 року наш захисник помер.
Його життя – це історія мужності й любові. Історія людини, яка віддала себе без залишку рідній землі, побратимам, своїй сім’ї.
Пам’ять про Руслана Розсоху назавжди залишиться в серцях односельців, побратимів, усіх, хто його знав.
Схиляємо голови у скорботі та вдячності.
Вічна пам’ять і слава Герою!
